-
1 взять (кого-л.) под руку
Универсальный русско-английский словарь > взять (кого-л.) под руку
-
2 взять кого-л. под руку
Американизмы. Русско-английский словарь. > взять кого-л. под руку
-
3 под руку
I[PrepP; these forms only; adv]=====⇒ (to take, support, walk with etc s.o.) holding s.o.'s arm at the elbow or bending one's arm through the crook of his:- [in limited contexts] X was on Y's arm;♦ Востоков деликатно взял ее под руку (Аксенов 7). Vostokov gently took her arm... (7a).♦ Каримов взял Штрума под руку. "Виктор Павлович, вы заметили, самая невинная вещь у Мадьярова выглядит как обобщение?" (Гроссман 2). Karimov took Viktor by the arm. "Victor Pavlovich, have you noticed that the most innocent remark of Madyarov's somehow sounds like a generalization?" (2a).♦ Несколько раз княжна под ручку с матерью проходила мимо меня, сопровождаемая каким-то хромым старичком... (Лермонтов 1). Several times the young princess passed nearby on her mother's arm, accompanied by a lame old man (1a).♦ До марта 1953 года можно было всегда видеть Маленкова и Берия гуляющими под руку (Аллилуева 2). Until March 1953 one could always see Malenkov and Beria walking arm in arm (2a)II• ПОД РУКУ говорить coll, disapprov=====⇒ (to make an ill-timed remark, often offering unsought advice) when s.o. is busy doing sth., thus distracting him:- [in limited contexts] don't speak until (unless) (you're) spoken to.♦ На рыбалку я тебя больше не возьму - только мешаешь, всё время что-нибудь под руку говоришь. I'm not taking you fishing anymore - you only get in the way, and always distract me by talking.Большой русско-английский фразеологический словарь > под руку
-
4 взять под руку
vgener. (кого-л.) (j-m) den Arm bieten, bei (j-m den) Arm unterschieben (кого-л.), (кого-л.) j-n unter den Arm fassen, (кого-л.) sich an (j-s) Arm hängen, (кого-л.) sich in (j-s) Arm hängen, unter den Arm fassen, unter den Arm nehmen -
5 взять под руку
vgener. (кого-л.) infilare il braccio di (qd), pigliare (qd) a braccetto (кого-л.), (кого-л.) porgere il braccio a (qd), prendere sottobraccio -
6 взять под руку
1) General subject: link, (кого-л.) take arm, take by the arm2) Makarov: (кого-л.) take (smb.'s) arm -
7 взять под руку
vgener. (кого-л.) tomar a alguien del brazo -
8 взять под руку
vgener. (кого-л.) prendre le bras de (qn) -
9 взять
2) кого-либо (арестовать) prendre vt; arrêter vt3) кого-либо, что-либо (с собой) prendre qn, qch avec soiвзять работу домой — prendre du travail à domicileвзять пошлину — prélever des droits d'entrée ( или de douane)5) кого-либо, что-либо (принять)взять ребенка на воспитание — se charger de l'éducation d'un enfantвзять на себя ответственность — assumer la responsabilitéвзять в жены — épouser vt6) кого-либо, что-либо (захватить)7) ( о рыбе) mordre vt8) (вывести заключение, решить) разг.откуда вы это взяли? — où avez-vous pris cela?, où l'avez-vous pêché?; où voyez-vous cela?9) ( направиться) разг. prendre vi10)взять слово ( на собрании) — prendre la paroleвзять на себя что-либо — prendre qch sur soi, se charger de qchвзять обратно свои слова — se rétracter, se dédireвзять высокую ноту — prendre une haute (придых.) note- взять да и - взять да••наша взяла! разг. — nous avons le dessusвзять всем разг. — avoir tout pour soiвзять голыми руками разг. — prendre sans la moindre peineвзять препятствие спорт. — franchir l'obstacle -
10 взять
I (возьму, возьмешь) сов.
1. кого-что къэщтэн; взять книгу тхылъыр къэщтэн; взять ребенка на руки сабийр IэкIэ къэщтэн; взять кого-л. под руку зыгуэрым и Iэблэр убыдын
2. кого-что зыдэщтэн; взять вещи в дорогу щыгъынхэр гъуэгум зыдэщтэн; возьми с собой детей сабийхэр зыдэшэ
3. кого-что къэщтэн, къеIыхын; взять взаймы щIыхуэу къэщтэн; взять ребенка на воспитание сабий пIын къеIыхын; взять книги в библиотеке библиотекэм тхылъ къеIыхын; взять кого-либо на работу зыгуэр лэжьапIэм къэщтэн; взять на себя ответственность жэуаплыныгъэр езым ищхьэкIэ къэщтэн
◊ взять пример с кого-либо зыгуэрым щапхъэ техын; взять слово псалъэ къеIыхын; взять себя в руки зыIыгъын, зышыIэн; взять свои слова назад псалъэхэм къегъэгъэзэжын; с чего вы взяли? сыт ар къызыхэфхар? -
11 под
1) underваш зо́нтик под сту́лом — your umbrella is under the chair
2) ( для) forэ́тот сара́й за́нят под се́но — this barn is for hay
3) ( около) nearпод Москво́й мно́го краси́вых мест — there are many beautiful sights in the environs of Moscow
4) ( наподобие) in imitationсте́ны отде́ланы под мра́мор — the walls are made in imitation marble
5) ( в сопровождении) toпод аккомпанеме́нт роя́ля — to the accompaniment of the piano
6) ( о времени) towards; ( о возрасте) close; ( накануне) on the eve ofпод коне́ц — towards the end
под ве́чер — towards evening
ему́ под пятьдеся́т — he is almost fifty
•- под гору- под дождём
- под замком
- стричь под машинку
- быть под рукой
- взять кого-л. под руку
- взять под стражу
- отдать кого-л. под суд -
12 под
I предлог1) прям., перен. sousнаходиться под столом — se trouver ( или être) sous la tableработать под землей — travailler sous la terreпод командованием кого-либо — sous le commandement ( или sous les ordres) de qnпод знаменем чего-либо — sous le drapeau ( или sous la bannière) de...теплоход под российским флагом — bateau m battant le pavillon russeжить, помещаться под кем-либо — habiter ( или loger) au-dessous de qn2) ( в сопровождении чего-либо) àпеть под гитару — chanter accompagné d'une guitare3) (близ, около) près de; aux approches deбитва под... — bataille f de...он был ранен под Сталинградом — il a été blessé devant Stalingradпопасть под дождь — être surpris par la pluieпромокнуть под дождем — être mouillé sous la pluie4) ( во временном смысле) vers; la veille de ( накануне)ему под 40 лет — il a près de quarante ans; il frise la quarantaine (fam)5) ( наподобие) imitant qch, en imitation de qch; à la (manière de qn) ( в применении к людям)обои под дерево — papier peints m pl imitant le boisпейзаж под Левитана — un paysage à la (manière de) Lévitan6) ( для чего-либо) pourбыть занятым под(о) что-либо — être occupé par...••отдать под суд — traduire devant le tribunal ( или en justice)вести кого-либо под руку — donner ( или offrir) le bras à qnII м.(печной; тж. тех.) sole f -
13 взять
взять nehmen* vt; ergreifen* vt, (er)fassen vt (схватить) взять взаймы leihen* vt (у кого-л. bei, von), borgen vt (bei, von); ausborgen vt; pumpen vt (разг.) а взять обязательство eine Verpflichtung übernehmen* взять верх die Oberhand gewinnen* взять под стражу verhaften vt взять в плен gefangennehmen* отд. vt взять пленных Gefangene machen взять приступом erstürmen vt взять под обстрел unter Feuer nehmen* vt взять препятствие спорт. ein Hindernis nehmen* взять под руку кого-л. jem. (A) unter den Arm fassen взять дело в свои руки die Sache in die Hand nehmen* взять в скобки einklammern vt, in Klammern setzen vt взять на себя auf sich nehmen* vt, übernehmen* vt взять пример с кого-л. jem. (A) zum Vorbild nehmen*, sich (D) an jem. (D) ein Beispiel nehmen* взять слово( для выступления) das Wort ergreifen* взять слово с кого-л. jem. (D) das Versprechen abnehmen* взять свои слова обратно seine Worte zurücknehmen* взять под контроль unter Kontrolle stellen vt взять своё sich (D) nichts entgehen lassen* меня взял страх die Angst ergriff mich с чего ты взял? wie kommst du darauf? он взял да и сказал er sagte es, ohne sich lange zu besinnen чёрт возьми! hol''s der Teufel! -
14 под ручку
[PrepP; these forms only; adv]=====⇒ (to take, support, walk with etc s.o.) holding s.o.'s arm at the elbow or bending one's arm through the crook of his:- [in limited contexts] X was on Y's arm;♦ Востоков деликатно взял ее под руку (Аксенов 7). Vostokov gently took her arm... (7a).♦ Каримов взял Штрума под руку. "Виктор Павлович, вы заметили, самая невинная вещь у Мадьярова выглядит как обобщение?" (Гроссман 2). Karimov took Viktor by the arm. "Victor Pavlovich, have you noticed that the most innocent remark of Madyarov's somehow sounds like a generalization?" (2a).♦ Несколько раз княжна под ручку с матерью проходила мимо меня, сопровождаемая каким-то хромым старичком... (Лермонтов 1). Several times the young princess passed nearby on her mother's arm, accompanied by a lame old man (1a).♦ До марта 1953 года можно было всегда видеть Маленкова и Берия гуляющими под руку (Аллилуева 2). Until March 1953 one could always see Malenkov and Beria walking arm in arm (2a)Большой русско-английский фразеологический словарь > под ручку
-
15 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
16 взять
пабраць; узяць* * *совер. в разн. знач. узяць(охватить — о чувствах ещё) агарнуць, ахапіць, апанавацьвзять в солдаты уст.
— узяць у салдаты— узяў (агарнуў, ахапіў, апанаваў) страх— якраз, як дзве кроплі вады— дабраць розуму, зразумець— каб яго (яе, іх) чорт узяў! -
17 взять
взять взаймы — leihen (непр.) vt ( у кого-либо - bei, von), borgen vt (bei, von); ausborgen vt; pumpen vt (разг.)••взять обязательство — eine Verpflichtung übernehmen (непр.)взять в плен — gefangennehmen (непр.) отд. vtвзять пленных — Gefangene machenвзять приступом — erstürmen vtвзять под обстрел — unter Feuer nehmen (непр.) vtвзять препятствие спорт. — ein Hindernis nehmen (непр.)взять под руку кого-либо — j-m (A) unter den Arm fassenвзять в скобки — einklammern vt, in Klammern setzen vtвзять на себя — auf sich nehmen (непр.) vt, übernehmen (непр.) vtвзять пример с кого-либо — j-m (A) zum Vorbild nehmen (непр.), sich (D) an j-m (D) ein Beispiel nehmen (непр.)взять слово ( для выступления) — das Wort ergreifen (непр.)взять слово с кого-либо — j-m (D) das Versprechen abnehmen (непр.)взять свои слова обратно — seine Worte zurücknehmen (непр.)с чего ты взял? — wie kommst du darauf?он взял да и сказал — er sagte es, ohne sich lange zu besinnen -
18 взять
prendre vt* * *1) кого-либо, что-либо (рукой, руками) prendre qn, qchвзять кни́гу со стола́ — prendre un livre sur la table
взять лопа́ту — prendre une pelle
взять кого́-либо по́д руку — prendre qn par le bras
взять ребёнка на́ руки — prendre un enfant dans ses bras
2) кого-либо (арестовать) prendre vt; arrêter vtвзять на ме́сте преступле́ния — prendre qn en flagrant délit
3) кого-либо, что-либо (с собой) prendre qn, qch avec soiвзять в доро́гу чемода́н — prendre une valise pour son voyage
взять с собо́й дете́й — partir avec les enfants
взять рабо́ту домо́й — prendre du travail à domicile
взять де́ло в свои́ ру́ки — prendre une affaire en main
взять де́ньги взаймы́ — emprunter de l'argent
взять такси́ — prendre un taxi
взять по́шлину — prélever des droits d'entrée ( или de douane)
5) кого-либо, что-либо (принять)взять ребёнка на воспита́ние — se charger de l'éducation d'un enfant
взять на себя́ отве́тственность — assumer la responsabilité
взять в жёны — épouser vt
взять кого́-либо в секретари́ — prendre qn comme secrétaire
взять поруче́ние — se charger d'une mission
6) кого-либо, что-либо (захватить)взять пле́нных — faire des prisonniers
взять го́род — prendre une ville; s'emparer d'une ville
7) ( о рыбе) mordre vt8) (вывести заключение, решить) разг.отку́да вы э́то взя́ли? — où avez-vous pris cela?, où l'avez-vous pêché?; où voyez-vous cela?
9) ( направиться) разг. prendre viвзять нале́во — prendre à gauche
взять в сто́рону — prendre de côté
10)взять на пору́ки — prendre sous caution
взять сло́во ( на собрании) — prendre la parole
взять сло́во с кого́-либо — faire donner sa parole à qn
взять на себя́ что́-либо — prendre qch sur soi, se charger de qch
взять за го́рло разг. — prendre qn à la gorge
взять обра́тно свои́ слова́ — se rétracter, se dédire
взять высо́кую но́ту — prendre une haute (придых.) note
взять в ско́бки — mettre entre parenthèses
взять за ско́бки мат. — mettre en facteur
- взять да и- взять да••взять своё разг. — arriver à ses fins
взять приме́р с кого́-либо — prendre exemple sur qn
взять верх над ке́м-либо — avoir le dessus sur qn
на́ша взяла́! разг. — nous avons le dessus
взять хи́тростью — prendre par la ruse
его́ ничто́ не возьмёт разг. — rien n'a de prise sur lui
меня́ взял страх — la peur m'a pris(e)
взять всем разг. — avoir tout pour soi
взять чью́-либо сто́рону — prendre le parti de qn
взять себя́ в ру́ки — se dominer, se maîtriser
взять го́лыми рука́ми разг. — prendre sans la moindre peine
взять препя́тствие спорт. — franchir l'obstacle
взять под обстре́л — diriger le feu sur qn, sur qch, prendre sous le feu
взять на прице́л — viser vt; mettre ( или coucher) en joue (тк. из ружья)
взять в оборо́т разг. — serrer la vis [vis] à qn
ни дать, ни взять — c'est à s'y méprendre
* * *v1) gener. mettre la main dessus, mettre la main sur(...), prendre (в руки), prendre la main dans le sac2) simpl. paumer -
19 под
Iммейес төбөII1. предлогс вин. п.при указании предмета, места, лица и т.п., ниже которого направлено действиеаҫтына, төбөнә2. предлогс тв. п.при указании условий, которые создаются для кого-чего-л.аҫтында, -ында/-ендә3. предлогс тв. п.при указании на то, в результате, вследствие чего совершается действиеаҫтында, -дан/-дән4. предлогс тв. п.при указании условия особого обстоятельства совершения действияаҫтында, менән, итеп5. предлогс тв. п.при указании места, около которого находится кто-что-л.янында, яҡынында, эргәһендә6. предлогс тв. п.при указании на характерный признак чего-л.-лы/-ле, булған7. предлогс тв. п.при разъяснении смысла чего-л.-дан/-дән, аҫтындане под силу — хәлдән килмәү, көс етмәү
под стать — яраҡлы, тура килгән
8. предлогс вин. п.при обозначении состояния, положения, в которое ставят кого-что-л.аҫтына, -ға/-гә9. предлогс вин. п.при указании места, в непосредственную близость которого направляется кто-что-л.алдынан, -ға/-гә табан (яҡын, ҡаршы)10. предлогс вин. п.при указании на время, которое непосредственно предшествует чему-л.алдынан, -ға/-гә табан (яҡын, ҡаршы)11. предлогс вин. п.при приблизительном указании на возраст, количествосамаһы, тирәһе, -ға/-гә яҡын12. предлогс вин. п.при указании на звуки, сопровождающие действие, состояниеаҫтында, -ға/-гә ҡушылып13. предлогс вин. п.при указании на назначение предмета-ға/-гә тигән, өсөн14. предлогс вин. п.при указании на сходство, подобие-ға/-гә оҡшатып, -на/-нә (тура) килтереп15. предлогс тв. п.при указании лица, предмета, места, ниже которого находится кто-что-л.аҫтында, төбөндә, аҫтынан -
20 под
I м. II 1. предлог + В; = подо1) при указании предмета, места, лица, ниже которого направлено действие перев. sotto и лексическими средствамизабраться под одеяло — cacciarsi sotto la copertaвзять под руку — prendere sotto (il) braccioвзять под ручку — prendere a braccettoсидеть, поджав под себя ноги — sedere2) положения, состояния, с гл. "взять", "отдать", "попасть" и т.п. sotto, in, aотдать под суд — far processare; mettere sotto processoвзять под наблюдение — prendere sotto la sorveglianzaотдать под надзор полиции — porrespeciale / in libertà vigilata> попасть под нож хирурга — venir a trovarsi sotto i ferri del chirurgoпоставить мир под угрозу — metterepericolo / a repentaglio> la pace 3) место, к которому направляется кто-л. sotto, presso, nei pressi4) времени, возраста часто со словами "утро", "вечер" и т.п. a, su, versoночь под Рождество — la notte della vigilia di Natale5) на звуки, сопровождающие действие a, con, sottoпеть под гитару — cantare con l'accompagnamento della chitarraписать под диктовку — scrivere sotto dettatura6) на назначение предмета per, aприспособить под склад — adibire a magazzino7) на лицо, предмет, которому подражают, сходство с которым придают a, alla maniera; перев. тж. лексическими средствамипод мрамор — imitazione di marmoпод Репина — alla ( maniera di) Repin8) на то, что служит порукой, ручательством чего-л. su, dietro9) при указании на предмет, к основанию которого направлено действие2. + Т; = подо1) лица, предмета, ниже которого что-л. находится или происходит sotto2) состояния, положения sottoпод руководством кого-л. — sotto la direzione di qdпод защитой закона — sotto la protezione della legge3) причины действия, состояния в значении "в результате", "вследствие" sotto (l'azione di)4) места, около которого что-л. происходит sotto, pressoпод Москвой — sotto / presso Moscaучасток под паром с-х. — terreno a maggese6) на предмет, имеющийся при другом предмете, на признак, выделяющий понятие из других sotto, aписать под псевдонимом — scrivere sotto pseudonimoпонимать, подразумевать и т.п. — con, sottoпод этим я понимаю... — con questo io intendo [voglio dire]под термином "философия" я понимаю... — per termine "filosofia" io intendo...
См. также в других словарях:
Подвёртываться под руку — кому. ПОДВЕРНУТЬСЯ ПОД РУКУ кому. Разг. Случайно оказываться около кого либо, так что легко взять, воспользоваться. Кого послать? Ну, из своих кого нибудь, кто под руку подвернётся (А. Гайдар. Школа) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Подвернуться под руку — ПОДВЁРТЫВАТЬСЯ ПОД РУКУ кому. ПОДВЕРНУТЬСЯ ПОД РУКУ кому. Разг. Случайно оказываться около кого либо, так что легко взять, воспользоваться. Кого послать? Ну, из своих кого нибудь, кто под руку подвернётся (А. Гайдар. Школа) … Фразеологический словарь русского литературного языка
ПОД — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… … Толковый словарь Ушакова
ПОД — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… … Толковый словарь Ушакова
под — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… … Толковый словарь Ушакова
под — (1) ПОД (1) пода, о поде, на поду, м. Горизонтальная поверхность в печи, в печной топке, на к–рую кладется топливо. Печь пирог прямо на поду. Выложить под гладким кирпичом. Под в технике называется дном печи. (2) ПОД (2) и подо (см.) [без удар.,… … Толковый словарь Ушакова
под — ПОД, а, о поде, на поду, муж. Нижняя поверхность в печи (напр. русской), а также (в заводских печах) место, где нагревом, обжигом или плавлением обрабатываются изделия. | прил. подовый, ая, ое. Подовые пироги (испечённые на поду). II. ПОД, предл … Толковый словарь Ожегова
под — 1) а, предл. о поде, на поду, м. Нижняя горизонтальная поверхность в печи, в печной топке. Лопата пекаря зло и быстро шаркала о под печи, сбрасывая скользкие вареные куски теста на горячий кирпич. М. Горький, Двадцать шесть и одна. Женщины… … Малый академический словарь
под — I. ПОД а, предл. о поде, на поду; м. Нижняя горизонтальная поверхность в печи, в печной топке. Женщины на горячем поду испекли калач. Лопата пекаря шаркала о п. печи. II. ПОД (без ударения, кроме тех случаев, когда оно переносится с… … Энциклопедический словарь
под — I 1. предл.; = подо без ударения, кроме тех случаев, когда оно переносится с существительного на предлог, например: по/д гору, по/д руку, по/д ноги, по/д носом кого что 1) а) Указывает на предмет, место, лицо и т.п., ниже которого и ниже… … Словарь многих выражений
из-под носу — (взять) на глазах под самым носом у кого (вульг.) Ср. Счастливый граф выхватил, как говорится вульгарно, из под носу совместников руку одной из богатейших невест.... Б.М. Маркевич. Бездна. 1, 2. См. вульгарность … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона